Сідають сьогодні у Києві на “ямі” в маршрутку двоє білорусів. Водій зі Львова (це важливо) затіяв з ними розмову. З`ясувалося, що вони на автостанцію приїхали щойно з майдану Незалежності..

Сідають сьогодні у Києві на “ямі” в маршрутку двоє білорусів. Водій зі Львова (це важливо) затіяв з ними розмову. З`ясувалося, що вони на автостанцію приїхали щойно з майдану Незалежності.

Водій з нотками єхидності та іронії в голосі:
– Що, їздили вчитися, як Майдан робити? – очевидно, що Революція Гідності в нього не викликає позитивних емоцій.
І тут один з білорусів видає:
– Вы даже не понимаете, какая чудесная у вас страна.

Водій миттєво спалахує:
– Та у нас огидна країна. У нас он яка “комуналка”. А зарплата злиденна… Корупція… Зубожіння… Олігархи… Піввареника… Порошенка на Зеленського поміняли, думали він нам гарне життя зробить… Бла-бла-бла…

Білорус спокійно так:
– У нас олігархів немає – лише один. А нам від того не легше. У вас гарна країна. Ви бідні, але у вас весело. Ми такі само бідні, але у нас сумно…

Далі вони вийшли з салону, водій за ними і подальшої бесіди я вже не чув. Схоже, білоруси так і не переконали цього львівського мужика. Бо коли знову відчинилися двері, він продовжував у стилі:
– …івзгаліяпозаполітикоюменіголовнешоббулошонахлібмастити.

І чогось мене зовсім не здивувало, коли він гривні рублями називав і “Шансон” слухав. І да – в дорозі не взяв безкоштовно мужика з посвідченням УБД – почав 50% оплати вимагати хоч той просився стоячки їхати 80 кілометрів – місць не було.

Я це до чого. Те що маємо – не цінуємо. Ті, хто в Луганську і Донецьку “аквафрешами” махали і у Криму кричали “Хотькамниснеба”, вірячи у “пенсиикаквмоскве” уже б відіграли назад, а зась. І ті, хто в Росії Путіна обирав и “Кримнаш” кричав теж. І ті, хто Лукашенку “батьком” називав тепер лікті кусає. Но пізно пити “Боржомі”. Самі обрали “доброго царя”. З розмови білорусів між собою дізнався, що тм Лукашенку називають “папою”. Не “батьком” чомусь, вже, а саме “папою” – як очільника мафії.

І я дуже боюся, що оцей маршрутник, якому трохи за 30; який мав років 5 коли СРСР не стало, але який вперто використовує слово “рублі” і мріє, щоб прийшов добрий цар, що мусть йому “гарне життя зробити”, знову “правильно” проголосує.

Тепер уже за Рабиновича, Медведчука, Бойка і в цілому за ОПЗЖ.

Нагадаю один маловідомий історичний факт: кілька разів Іван Франко балотувався до парламенту Австро-Угорщини. І щоразу йому не вистачало кілька десятків голосів. Бо “мудрий український народ” продавав свої голоси полякам за… ковбасу і горілку. Щоб було що на хліб… Один польський селянин підрахував, що у 1895 році селяни на виборах з’їли 70 кілометрів “Краківської”.

Бо цьому маршрутнику з “Українського П`ємонту” на хліб мастити треба. А чи гривня то буде, на яку “намазка” купуватиметься, чи рублі – “какаяразница”…

P.S. А нам своє робити. Нагадую слова Платона: народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього. Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому по граблям, щоразу обираючи собі “добрішого” царя.

Павло Бондаренко

Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.