Не хотіла вас лякати, тому не писала раніше. Я також належала до тих людей, які свято вірять, що їх не зачепить. Результат тесту прийшов швидко.

Ну що ж, лонґрід про мій ковід.

Не хотіла вас лякати, тому не писала раніше. Зараз відчуваю, що одужую і, може, хтось випадково побачить пост і зробить вчасно тест.

Понад місяць на карантині у квітні-травні я лікувала двобічну бронхопневмонію, але то був не ковід. Просто так дивно співпало. Рік дивних співпадінь, еге ж. Я також належала до тих людей, які свято вірять, що їх не зачепить.

У неділю 5 липня увечері якось дивно боліли ноги. Трохи здивувалася, але ще нічого не запідозрила. Наступного дня, в понеділок, ломота в цілому тілі була така сильна, що нічого подібного я раніше ніколи не відчувала. Ноги, руки, шия лопатки. Температура піднялася до 37 і 2 і потім опустилася. Більше і не піднімалася.

У вівторок вранці я пішла робити ПЛР, бо ця ломка і втрата сили мене сильно насторожила. Medicover, в якому я давно обслуговуюся, дуже швидко того ж дня надіслав результат тесту – позитивний.

Кашель, погіршення зору, пекли очі, ломота мігрувала по тілу. В кінцівках з’явилося тремтіння, ну і слабкість, в’язка дивна слабкість, запаморочення, шкіра голови затерпає, руки тремтять і тахікардія.

В середу Микола з Северином зробили тести ПЛР. В Миколи нічого, в малого ковід. Тож ми розділилися по кімнатах, намагаючись не заразити Миколу. А через тиждень він ще раз зробив тест і знову, слава Богам, негативний.

В суботу, 11-го, поїхала робити КТ і ще кажу чоловікові: відчуваю, що в легенях чисто. Але ні. КТ показало двобічну полісегментарну пневмонію з ефектом мутного скла.

Лікуюся досі сильними антибіотиками, п’ю багато-багато води (раніше не могла себе змусить багато пити), лежу собі або сиджу малюю, міряю рівень кисню в крові. Він у нормі, тому я спокійна. Взагалі, дуже спокійна. Просто чекаю, коли мине хвороба і мій організм виробить антитіла.

Вже десь через тиждень хвороби я повністю втратила нюх і не повністю смак. Але апетит не втратила))). Навпаки постійно хотілося їсти. Потім нюх раптом пробився, а наступного дня знову щез, а зараз тільки трохи з’явився. Дуже дивно жити у світі, який нічим не пахне. Ну взагалі нічим.

Северинко взагалі безсимптомний і сповнений енергії. Нудиться до краю, хоче бавитися з дітьми.

Думаю, що зсередини ситуції не так страшно, як зовні. Просто борешся з хворобою та й усе. А ще починаєш дуже сильно цінувати тих, хто поруч. Дуже вдячна моєму коханому чоловікові – це неймовірна підтримка і турбота. Ну і хочеться, щоб цей кошмарний сон, який затягнув нас усіх в якийсь сплін, нарешті скінчився.

Я до того, що ковід – це не вигадка. Це дуже близько. Мені подзвонив однокласник щодо організації зустрічі випускників. Я кажу: в мене ковід. А він: та що ти вигадуєш, не існує ніякого коронавірусу! Ну таке. Для когось не існує. Але якщо у вас з’явилася ломота в тілі і втрата сили, навіть без температури, терміново зробіть тест. Тут потрібно швидко реагувати.
Ми все подолаємо. Нам точно жити і розмальовувати реальність яскравими кольорами! Дякую моїм лікарям за консультування і моїм прекрасним друзям за незмінну підтримку! Це хвороба, яка випробовує організм на міцність, а оточення – на людяність. І я їй вдячна за всі уроки!

Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.

загрузка...