Чорновіл: “Ну, що, колеги, у мене для вас погана новина. Українське суспільство, на жаль, психологічно готове до введення будь-яких варіантів диктаторського режиму”

Ну, що, колеги, у мене для вас погана новина. Українське суспільство (і, на жаль, більшість із нас) психологічно готове до введення будь-яких варіантів диктаторського режиму. А щоб усе пройшло гладко і без спротиву, продюсерам достатньо лише розіграти елементарні відволікаючі маневри.

Це можуть бути якісь абсолютно відсторонені від теми ініціативи (наприклад, чергова атака на мову), а можна й зіграти в наперстки з подібними фантазіями.

Що я маю на увазі цього разу? В минулі дні соцмережі вибухнули обуренням на законопроєкт №5672-1 нардепа з ОПЗЖ Григорія Мамки Про внесення змін до Кримінального й Кримінального процесуального Кодексів. Там виписана теза про такі собі “правильні рішення президента”, які можуть суперечити законам і Конституції, але за їх порушення мають садити на термін від 5 до 12 років.

Так маразм же цілковитий, – скаже нормальна людина, це неможливо. А звична до нової дійсності відповість, що нині в нашій позеленілій країні вже нема маразму, який би слуги не перетворили на дійсність. І лише мізерна кількість людей відразу визначили, що це лише звичайнісінький тролінг. Мамка, попри те, що з Оппі за Жоппі, юрист адекватний і зелених не переварює. А відреагував він з такою іронією на законопроєкт від слуг Миколи Стефанчука (брата) та Івана Калара (окреме вітання тернополянам, де цей служка живе та очолює кафедру в економічному університеті). Той проєкт іде під таким самим №5672, але без позначок, як основний. І в ньому започатковується абсолютно антиконституційний прецедент так званих “політико-правових рішень президента”. Це абсолютно незаконно й антиконституційно.

Але… Але використовується всеїдність нашого насєлєнія. Бо конкретно в цьому законопроєкті ці рішення виписані під тему повернення наших полонених та в’язнів путінського режиму. Патріотичний піпл буде кричати Урра та пісяти кип’яточком, як після “страшних переслідувань” Медведчука. Але проєкт не дасть тривалого електорального ефекту, бо для цього треба реально полонених повертати, а Зеленського ця тема вже понад півтора роки, як перестала цікавити. Та й для всіх цих дій він має усі важелі й зараз. Якщо потрібні якісь рішення, то йому їх на блюдці піднесуть за один день, але ж не потребує. То для чого ж?

А якраз для створення прецеденту. Звернули увагу, що цим політико-правовим рішенням присвячено цілий розділ, де досі є лише дуже епізодична стаття? А далі з часом вона обростатиме м’ясцем із іншими теж ніби привабливими, але вже не такими однозначними позиціями про антикорупцію, боротьбу проти інформаційних атак тощо. Головне створити маленький плацдарм. Перший понтон уже занурили й чекають на реакцію. А її нема… Ну, кілька нардепів з опозиції обурилися, ще я та пару аналітиків виступили про це на якихось ефірах, а так зване громадянське суспільство мовчить і шмарклі пережовує… А тут ще й від Мамки тролінг підкотився. То на нього, абсолютно неперспективний та смішний, відреагували загальним обуренням, а на пробоїну в конституційному полі від слуг Зеленського – ні.

А це означає, що восени можна свій варіант тихенько заводити в порядок денний і швиденько протягнути на якомусь черговому позачерговому. А потім ще й ще на нього всього наліплювати. Їм же спішити не треба, бо мають до виборів усі гайки позакручувати й надати Зелєпупіку повноважень, як у Лукашенкі, щоб отакими “політико-правовими рішеннями” опозиційних кандидатів на вибори не пропускати, буйних ізолювати, країну під свою мерзенну образіну перебудовувати.

А ви, колеги, можете й далі обурюватися підкинутими подразниками й не помічати реальний реванш та антиконституційні акти. Як же мені все це нагадує середину 90-тих у Білорусі…

Тараса Чорновіл

Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.